ukreplyaem zdorovye mami i malisha

БИОТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ СИНДРОМА ИЗБЫТОЧНОГО БАКТЕРИАЛЬНОГО РОСТА У ДЕТЕЙ

Єршова І.Б., Тищенко Н.Е.

Луганський державний медичний університет.

Проблема мікроекологічної системи організму, як дорослого, так і дитини, - дуже складний філогенетичний комплекс, що включає різноманітні по кількісному та якісному складу асоційовані мікроорганізми. Стан динамічної рівноваги між організмом хазяїна, мікроорганізмами, що його заселяють, і навколишнім середовищем прийнято називати «еубіоз», при якому здоров'я дитини находиться на оптимальному рівні.

Склад мікробної популяції, що заселяє організм дитини, залежить від харчування, образу життя, клімату, зміни сезонів, прийому лікарських препаратів (в особливості антибіотиків), стану стресу, географічних факторів, вікових змін та ін.

Упродовж тривалого часу увагу вчених привертали до себе лактобацилли, цілющі здібності яких були найбільш досконало вивченими і науково обґрунтованими. Спочатку культура Lactobacillus acidophilus використовувалася у вигляді ацидофільного молока для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжувалися закрепами. Пізніше, з 1950-х років накопичується досвід їх використання для попередження антибіотико–асоційованої діареї.

Лактобактерії є облігатною флорою з вираженим поліморфізмом. Середовищем їх мешкання є різні відділи шлунково-кишкового тракту, починаючи з ротової порожнини і закінчуючи товстою кишкою, де вони підтримують рн - 5,5 - 5,6. Найбільш вивченими є штами Lactobacillus acidophilus, L. brevis, L. salivarius, L. fermentum, L. lactis та ін. Лактобактерії в процесі життєдіяльності вступають в складні взаємовідношення з іншими мікроорганізмами, в результаті чого пригнічуються гнильні мікроорганізми і піогенні умовно-патогенні мікроби, збудники гострих кишкових інфекцій за рахунок властивості утворювати молочну кислоту, лізоцим та ін. Лактобактеріям відводиться важлива імуномодулююча роль, в тому числі стимуляція фагоцитарної активності нейтрофілів, макрофагів, синтезу імуноглобулінів і утворення інтерферону, інтерлейкіну-1.

Лактобактерії є джерелом лактази, яка необхідна пацієнтам, що страджають на лактазну недостатність.

При порушенні мікробного пейзажу бактеріальні токсини, протеази, другі метаболіти, наприклад, феноли, біогенні аміни, бактерії можуть зв'язувати вітамін В12.При цьому порушується всмоктування вітамінів А, D і К. Надлишкова мікробна флора може приводити до порушення епітелію тонкої кишки, так як метаболіти деяких мікроорганізмів володіють цитотоксичною дією. Спостерігається зменшення висоти ворсинок, поглиблення крипт, а при електронній мікроскопії можна спостерігати дегенерацію мікроворсинок, мітохондрій та ендоплазматичної сеті. Порушується всмоктування ліпідів, виникає синдром мальабсорбції.

В сучасній медицині введено поняття про «надмірний бактеріальний ріст в тонкому кишечнику» («bacterial overgrowth») – стан, обумовлений порушенням якісного та кількісного складу мікробного біоценозу тонкого кишечнику.

Важливо, що надмірний бактеріальний ріст в тонкому кишечнику і пов'язані з ним клінічні прояви представляють собою не самостійну нозологічну форму, а синдром, клінічні прояви якого, накладаються на симптоми основного захворювання.

Клінічно синдром „надмірного бактеріального росту" можна припустити по деяким ознакам, до числа яких можна віднести виражене здуття животу одразу після їжі, нудота, відрижка. Ці явища можуть супроводжуватися діареєю, а в деяких випадках можуть бути причиною порушення маси тіла. Особливо часто ці прояви бувають у пацієнтів з ураженням травної системи.

Лікування синдрому „надмірного бактеріального росту" повинно бути комплексним. Воно включає:

1. Виявлення основного захворювання, що полягає в основі порушення мікробіоценозу і проведення етіологічного та патогенетичного лікування з ціллю нормалізації процесів травлення, всмоктування и моторики травного тракту;

2. Дотримання дієти,що відповідає основному захворюванню, а також типу диспепсії;

3. Усунення «надмірного бактеріального росту в тонкому кишечнику»;

4. Відновлення нормальної мікробної флори кишечнику;

При виборі біотичного препарату слід враховувати наступні вимоги:

- натуральне походження, тобто штами бактерій повинні бути близькими до тих, котрі знаходяться в організмі;

- безпека використання;

- стійкість до кислоти і жовчі;

- стійкість до дії шлункового соку;

- адгезія до стінок кишечнику;

- здібність до колонізації кишечнику.

Всім цим умовам відповідає препарат Лактовіт Форте, бо за даними літератури при необхідності розділити капсулу, лактобактрії залишаються до теперішнього часу найбільш стійкими до дії шлункового соку і жовчі.

Відносно діагностики. Поряд з використанням бактеріологічних методик, в сучасний період встановлено, що метаболіти кишкової мікрофлори, окремо коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК), є біохімічними маркерами стану мікробіоценозу [1]. Зміни кількісного і якісного вмісту КЖК співвідноситься до клінічних прояв і виразністю запалення кишечнику [2, 3]. Останнє дозволяє проводити скринингову оцінку стану життєдіяльності мікрофлори.

Отже, метою роботи була оцінка терапевтичної ефективності препарату Лактовіт Форте, що вміщує живі ліофілізовані молочнокислі бактерії L. plantarum, L. fermentum,а також ціанокобаламін (вітамін В12) і фолієву кислоту (вітамін В9).

Матеріали та методи дослідження

Під спостереженням було 65 дітей з гастродуоденальною патологією, перебіг якої супроводжувався на тлі синдрому «надмірного бактеріального росту в тонкому кишечнику». Серед них було 31 дитина з хронічним гастритом та 34 - з хронічним гастродуоденітом. При розподілі за статтю виділено 23 хлопчики та 42 дівчинки. Всі діти були в віковій групі від 6 до 15 років. Діти, що ввійшли в групу обстеження отримували однакову базисну терапію. Залежно від призначення біотичного препарату діти були розподілені на основну (33 дитини), що отримувала Лактовіт Форте, і контрольну (32 дитини) групу з призначенням лактобактеріну (монокультура). Співвідношення за статтю, віком та характером гастродуоденальної патології в обох групах не відрізнялось. Лактобактерін (монокультура) призначався 3 рази на день за 30 хв. до їди. Лактовіт форте призначався 2 рази на день за 40 хв. до прийняття їжі упродовж 2 тижнів.

В обстеження входило проведення копрограми, біохімічного дослідженні калу, газово – рідинної хроматографії, бактеріологічного дослідження аспірату 12-перстной кишки (бактеріологічне дослідження аспірату 12-перстной кишки дозволяло діагностувати синдром мікробної контамінації тонкої кишки при дисбіозі, коли виявлялося більш ніж 1000-100000 КУО/мл вмісту) [1,4]. Крім того проводилось дослідження фагоцитарної активності крові [5] та рівень імуноглобулінів [6,8].

Обговорення отриманих результатів

Мікробіологічне обстеження дуоденального вмісту, проведене після клінічного одужання, показало, що у дітей, які приймали Лактовіт Форте, стан мікробіоценозу відновлювався у 31 (93,9%) дитини, в той час, як у дітей, які отримували лактобактерін, відновлення мікробіоценозу спостерігалось у 18 (56,2%) дітей.

Результати вивчення абсолютного вмісту КЖК С2-С6 у фекаліях в дітей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) до і після прийому Лактовіт Форте, а також у практично здорових дітей представлені в таблиці 1.

Встановлено, що на тлі прийому Лактовіт Форте на протязі 3 – 4 діб зникли клінічні прояви диспепсії кишечнику, відновлювався вміст коротколанцюгових жирних кислот (С2-С6) у калі, на 6 – 7 добу раніш відновлювалась мікрофлора кишечнику.

Клінічне покращення при використовуванні Лактовіт Форте відповідало відновленню імунологічних показників. Так, активізувалися показники фагоцитозу. Зокрема, фагоцитарний індекс після лікування в основній групі досягав 29,6 ± 1,5, в той час як в конт­рольній - 24,3 ± 1,2 (нормативний рівень - 30,5±2,4).

Підвищувався вміст Ig А в сироватці крові на 45,7% (21,2% в групі контролю). Показники Ig М відновлювались у 30,3%, а Ig G - у 24,2% дітей основної групи, в той час як в групі контролю аналогічні показники нормалізувалися тільки у 12,5% та 15,6% дітей. Спостереження також показало, що поряд зі зниженням рівня Ig Е (50,1±3,5 ІО/л) у дітей з істотно підвищеним їх вмістом (119,7±12,3 ІО/л) було відмічено усунення або зменшення кількості алергічних прояв при наявності атопії. Останнє відзначалось однаково в обох групах, як контрольній, так і в основній. Проведеними раніш дослідженнями [7] було встановлено, що Lactobacillus rhamnosus індукують синтез субпопуляції Th3, котра стимулює виробку фактору росту пухлин – TGF–b (який припиняє розвиток атопії) і протизапального IL10, який переключає диференційовану з Th2 (відповідних за атопію) на Th1 – імунну відповідь. Lactobacillus знижують рівень фактору росту пухлин–альфа (TNF–a) в калі у хворих, що страждають атопічним дерматитом і алергією до коров'ячого молока.

Висновки:

1. Біопрепарат Лактовіт Форте показав високу клінічну ефективність у дітей з гастродуоденальною патологією на тлі дисбіотичних порушень.

2. Збагачений цианкобаламіном та фолієвою кислотою Лактовіт Форте сприяє відновлюванню коротколанцюгових жирних кислот (С2-С6) у калі, що є підтвердженням еубіотичного характеру його дії.

3. Позитивний вплив на показники фагоцитарного індексу та відновлювання рівня імуноглобулінів може бути підставою для рекомендації використання препарату у дітей з дисфункцією імунної реактивності.

Література:

1.Ардатская М.Д. Исследование содержания и профиля низкомолекулярных метаболитов сахаролитической толстокишечной микрофлоры в норме и патологии: Дис. …канд. мед. наук. — М.: 1996.

2.Бабин В.Н, Минушкин О.Н., Дубинин А.В и др. // Росс. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 1998. — №6. — С. 76-82.

3.Дубинин А. В., Бабин В. Н., Раевский П.М., Шихман А.Р. // Клин. мед. — 1991. — № 7. — С. 24-28.

4.Иконников Н.С., Ардатская М.Д., Дубинин А.В. и др. Патент РФ "Способ разделения смеси жирных кислот фракции С2-С7 методом газожидкос тной хроматографии." Приоритет от 9.04.99.

5.Фролов В.М., Пересадин Н.А., Гаврилова Л.А. Определение фагоцитарной активности моноцитов периферической крови // Лаб.дело. - 1989. -№1. – С. 59 - 61.

6.Becherel P.A., Mossalayi M.D., Le GoffL. et al. Ig E-dependent activation of Fc epsilon RTT/CD23+ nonTial human keratinocytes: the role of cAMP and nitric oxide // Cell Mol Biol (Noisy - le - grand). - 1989, May. - V. 40, N3.-P. 283-290.

7.Isolauri E, Arvola T, Sutas Y, Moilanen E, Salminen S. Probiotics in the management of atopic eczema. Clin Exp Allergy 2000 Nov;30(11):1604–10

8.Mancini G. Immunochemical quantitation of antigenes by simple radial diffusion // Immunochemistry. - 1965. - N 1. - P. 235-254.